Віра Черниш


Управляюча партнерка та головна редакторка

MC Today — онлайн-платформа для натхнення і освіти теперішніх та майбутніх підприємців, а також представників креативного класу

З чого почалася ваша історія як підприємиці?

Підприємницею я стала якось плавно та трохи несподівано для самої себе. Працювати на себе я почала 4 роки тому, але це був такий юридично узаконений фріланс: у нас з чоловіком, Тимуром Вороною, була юрособа, сайт і пул фрілансерів у партнерах. Ми заробляли, піарячи в міжнародних медіа українські стартапи. Відповідали лише за самих себе, а поки у тебе немає найманих працівників, яким щомісяця потрібно платити зарплату, ти не підприємець.
Потім почалася історія mc.today, видання про підприємництво в Україні. Ми робили його разом з партнерами, групою компаній Quadrate28. У нас з чоловіком була міноритарна частка, але все управління проекту, за винятком фінансів, було на нас.
В кінці 2018 роки ми задумалися, куди хочемо йти далі та як розвиватися. На той момент у нас була така ситуація: видання балансувало на межі окупності, а годував нашу сім'ю консалтинг. Піаром нам було займатися не в кайф, і робили ми рівно стільки, скільки було потрібно, щоб заробити на життя. Весь вільний час ми приділяли медіа, але цього було явно недостатньо, щоб зробити з проекту бізнес. Тоді ми вдихнули, видихнули і вирішили пірнути в медіапідприємництво з головою: викупили у партнерів їх частку, згорнули консалтинг і стали займатися тільки виданням.

Поки у тебе немає найманих працівників, яким щомісяця потрібно платити зарплату, ти не підприємець.

І ось на сьогодні я точно можу сказати, що я підприємниця: несу повну відповідальність за команду з 12 осіб, в портфоліо проекти для більш ніж сотні клієнтів, а на сайт щомісяця заходять 200 тис. людей.

Скажу відверто, відразу б я на таке не наважилася. Добре, що все відбувалося поступово.

Чи мали ви сумніви та переживання при переході з корпоративного світу в підприємництво? І якщо мали — як змогли подолати?

Я працювала директором з маркетингу та спецпроектів в виданні «Фокус» – за бренд цього медіа я відповідала на протязі п'яти років.
Поступово я прийшла до того, що на посаді маркдіра мені стало тісно, зростання я не бачила. А ще і проект перепродавали, змінювалися власники, а з ними бачення, для кого журнал, навіщо і як його розвивати.
Я вирішила звільнитися, але йти знову кудись «в найм» не хотілося зовсім – я не людина корпорацій, і робота гвинтиком в чужій системі була не по мені.

Illustration
Не переставайте хотіти більшого і докладати зусиль, щоб цього домогтися. Тоді у вас все вийде.

Так ось, я звільнилася з «Фокуса» в березні 2015 року. Вирішила, що буду заробляти консалтингом і піаром. Тоді у мене були накопичені якісь гроші і була думка, що можу навіть вивчитися на ілюстратора, адже ілюстратори – це дуже затребувано і завжди потрібно. Смішно зараз озиратися назад, але ось ця боязнь, що мої послуги як консультанта з комунікацій нікому не потрібні, пройшла буквально на наступний день після звільнення, коли я відразу знайшла собі і клієнтів, і точки дотику.

Розкажіть про процес запуску свого бізнесу. Що вас надихнуло та звідки з'явилася саме така ідея?

Сама ідея видання для креативного класу і власників малого та середнього бізнесу виникла з двох раціональних передумов і однієї емоційної:
1. Після того як в Україні закрився журнал Forbes, в якому я свого часу працювала, в країні звільнилася ніша якісного ділового видання, яке було потрібно читачам, щоб надихатися на нові звершення і підглядати, що ж там у сусіда за парканом.
2. Журнал Forbes був дуже прибутковим проектом, я пам'ятаю, що смуга там коштувала $10 тис. за прайсом, а в одному з номерів було 90 проданих смуг реклами. Тобто я розуміла, що рекламодавців, які захочуть достукатися до бізнес-аудиторії, вистачить і проект буде не просто «мистецтвом заради мистецтва», а цілком собі бізнесом.
3. І остання причина, але не в останню чергу: я дуже люблю людей, які розвиваються, прагнуть до кращого, щось створюють. Коли ти робиш медіа про таких людей і для таких людей, ти з ними знайомишся, спілкуєшся, починаєш дружити і розвиваєшся сам.
Що ж до назви mc.today, то історія його придумування досить дурна: перші три місяці медіа-проект, яким ми з Тимуром займалися, називався Marketing Challenge і був виданням для маркетологів. Але ми швидко зрозуміли, що найактивніше статті про маркетинг читають власники бізнесу, яким це болить. Так чому б не закривати їх потреби в контенті повністю, а не просто в області маркетингу?

Illustration
Illustration

Тоді ми порахували, що треба передати спадковість в назві, та скоротили marketing challenge до mc. А домен today був єдиним нормально стикуючимся з медіа вільним на той момент.

Нещодавно Тимур придумав, як все ж розшифрувати нашу назву: Make Changes today.

Плануємо незабаром робити апгрейд фірмового стилю, вже тоді пояснимо назву читачам.

Якими були найбільші уроки, отримані в процесі запуску бізнесу?

Уроків маса, і вони продовжують надходити щодня у вигляді болючих шишок.
Жарт про те, що стартапер в один день думає, що мільйон не за горами, а в іншій – що помре безхатьком, це гірка правда.
З ключового можу назвати прокачування навички «довбати цю стіну» – чим більше б'єшся в одну точку і продумуєш все нові і нові шляхи до мети, тим більше шансів, що її досягнеш.
І друга навичка, яку весь час доводиться прокачувати, це відсіювання людей на «своїх» і «чужаків». Неправильний вибір людини в команду може бути дуже болючим і багато коштувати бізнесу. Одна така людина мені відгукується досі. Але кожен раз, усвідомлюючи чергову помилку, я думаю «цеждосвід» і роблю висновки, щоб наступного разу не помилитися.
Досвід цей допомагає знаходити «своїх» людей – їх в команді все більше.

Чим більше б'єшся в одну точку і продумуєш все нові і нові шляхи до мети, тим більше шансів, що її досягнеш.
Illustration

Оскільки наша ініціатива все ж про діджиталізацію — поділіться діджитал-інструментами, які ви використовуєте у власному бізнесі.

Оскільки весь наш бізнес в онлайні та ми працюємо віддалено, то digital-інструменти - наше все.
Ось що ми використовуємо на постійній основі:
1. Wordpress - на ньому побудований сайт;2. Amo CRM - тут ми ведемо клієнтів видання;3. onthe.io - крута система аналітики відвідуваності для медіа родом з України, поступово завойовує світ;4. Telegram - тут «мчить» вся наша робота, у нас тут 100500 мільйонів чатів, де спілкуємося з командою і клієнтами;5. Zoom - тут ми здійснюємо регулярні відеодзвінки для внутрішніх нарад, інтерв'ю та розмов з клієнтами;6. WorkSection - система управління проектами українського виробництва, на яку зараз переїжджаємо, тому що виросли вже з Asana, якою користувалися на старті медіа;7. Google Drive - все наші файли зберігаються в хмарі. І найкращий спосіб вибісити члена нашої команди - відправити документ в ворді або екселі, а не в Google Doc;8. Evernote - тут ведемо блокноти інструкцій і процедур, від того, як набирати тексти і придумувати теми, до рекомендацій по спілкуванню з клієнтами.

Чому ви вирішили підтримати ініціативу Digital Women 2020?

Фактично, в Україні для жінок немає обмежень в старті бізнесу і розвитку власної справи в порівнянні з чоловіками. Як мінімум, я з таким не стикалася.

Є лише шори і бар'єри в головах у самих українок та їхніх чоловіків, братів, батьків, друзів. Багато з них все ще вважають, що місце жінки поруч з каструлею і дитячим ліжечком, а заробляти повинен чоловік.

Не хочу уходити в довгі пояснення, чому думаю, що це неправильно. Скажу лише, що дуже хочу, щоб в нашому рейтингу «Підприємці року» було все більше дівчат. І завдяки ініціативі Digital Women 2020, сподіваюся, кількість самостійних, впевнених в собі і надихаючих бізнес-леді буде збільшуватися.

Illustration
Illustration

Що найбільше змінилося з моменту створення власного бізнесу? У способі життя, образі думок, відношенні до себе.

Внутрішній стержень став набагато товший, а впевненість в собі та нахабство – набагато вище.
Коли ти розумієш, що або ти зараз дотиснеш своє, або завтра твоїй команді не буде чого їсти, то відступати нікуди, і ти тиснеш, тиснеш, тиснеш, поки не виходить по-твоєму.
Позитивна річ: я змогла переїхати жити в Португалію, продовжуючи розвивати бізнес в Україні і виплачуючи податки в рідній країні.
Мені подобається бути біля океану в приємному кліматі, а оскільки я сама собі начальник, то ніхто мене вже не змусить ходити в офіс де-небудь в промзоні на задвірках Києва.

Коли ти розумієш, що або ти зараз дотиснеш своє, або завтра твоїй команді не буде чого їсти, то відступати нікуди, і ти тиснеш, тиснеш, тиснеш, поки не виходить по-твоєму.

Що, на вашу думку, найбільше заважає, а що, навпаки, допомагає жінкам у веденні бізнесу та у процесі його створення?

Не можу говорити за всіх, але скажу, що заважає мені:
1. Недостатньо висока стеля. Активно працюю над тим, щоб навчитися ставити масштабні цілі та не боятися до них йти. Умовно кажучи, мета мати комфортні для життя пару тисяч доларів прибутку – це погана мета, якщо хочеш перевернути світ. Помічаю, що проблема низької стелі у багатьох. Часто люди домагаються якогось рівня і далі не хочуть гребти, їм добре і так. А успіху досягають лише ті, кому завжди потрібно більше.
2. Недостатнє розуміння людей. Чому людина веде себе так, а не інакше? На чому базується поведінка співробітника? Як передбачити рішення клієнта? Тільки розуміючи людей, що ними рухає, можна побудувати велику системну організацію. Над цим я працюю постійно, і з коучем, і читаючи книги з управління, продажу, переговорів, психології.
3. Мала технічна підкованість. Розумію, що якби вміла програмувати, то багато процесів могла б автоматизувати і зробити роботу над проектами більш ефективною.
4. Фізичні бар'єри організму. Я знаю, що багато успішні підприємців працюють по 18 годин на добу роками без вихідних, і їм так ок. Мені, щоб нормально себе почувати, потрібен хоча б один повний вихідний на тиждень, закінчувати роботу не пізніше 19:00 і лягати спати не пізніше 23:00. Коли я працюю допізна, на наступний день відчуваю себе розбитою, немов з похмілля. Могла б більше працювати – встигала б більше робити і на питання інтерв'ю відповідала б не по три місяці, як у випадку цієї розмови :)
5. «Чайникові» знання в управлінні бізнесом. У мене дві освіти: перша - перекладача, друга - піарника. Ні перша, ні друга не підготувало мене до того, як управляти командою, фінансами, робити стратегію, ставити цілі, організовувати відділ продажів. Я самоучка в бізнесі, як і більшість українських підприємців. Мій шанс вижити і досягти успіху – це поглинати знання якомога швидше і застосовувати їх на практиці, набиваючи все нові шишки.

Illustration
Illustration

Які принципи та які цінності допомагають вам досягати успіху не тільки у роботі, але й в особистому житті?

У мене і у всіх співробітників нашого видання принципи одні і ті ж:
1. no bullshit, НІ роботі «на відвали» – я роблю роботу так, щоб пишатися результатом своєї праці. Цьому ж вчу команду. Люди, які роблять роботу абияк, у нас не виживають. Я – довбана відмінниця і пишаюся цим.
2. Постійний розвиток і рух вперед – мені нудно робити одне і те ж. Я весь час ставлю собі нові цілі і беру нові бар'єри. Цього ж хочу від команди.
3. Системність. Щоб я не робила, намагаюся вибудувати з цього саморегулюючуся систему, налагодити процеси. Не вірю, що в хаосі може народитися щось велике.

Щоб я не робила, намагаюся вибудувати з цього саморегулюючуся систему, налагодити процеси. Не вірю, що в хаосі може народитися щось велике.

Якими своїми досягненнями ви пишаєтеся?

Пишаюся, що мені скоро вже рік як вдається робити самоокупним медіа в Україні, яке незабаром стане по-справжньому прибутковим бізнесом. Пишаюся, що зі мною в команді працюють професійні і талановиті люди. Пишаюся, що нас люблять читачі і я регулярно отримую відгуки від класних людей про те, яким важливим є для них наше видання.

Illustration

Що зараз читаєте? Яку б книгу порадили прочитати кожній починаючій підприємиці?

Кожному підприємцю я раджу прочитати книгу «Жорсткий менеджмент» Дена Кеннеді. Книга, яка чітко розкладає по поличках розуміння, що означає власний бізнес і чим ви як підприємець відрізняєтеся від найманого працівника (відповідальністю, яка дає вам право приймати рішення).
Зараз читаю дві книги:1. «Домовитися можна про все». Практичний посібник з мистецтва переговорів. Прокачую в себе навички продажу та роботи з людьми.
2. «Принципи» Рея Даліо. Це мемуари та поради від творця найбільшого хедж-фонду США. Ця книга – для натхнення, розширення горизонтів і підняття стелі.

Одна порада для починаючих підприємиць?

Не переставайте хотіти більшого і докладати зусиль, щоб цього домогтися. Тоді у вас все вийде.

Читайте інтерв'ю інших амбасадорок

Вірослава Новосильна

CEO & Founder | SLOVA Tech PR

Наталя Заверуха

Founder&CEO | Manageable

Анна Мазур

Founder&CEO | HappyMonday